Віслава Шимборська Фетиш плодючості з палеоліту

 

“Віллендорфська Венера”, 24,000-22,000 до н.е.

  Віслава Шимборська “Фетиш плодючості з палеоліту”

(переклад Вікторії Слінявчук)

Велика Матір лиця не має.
Пощо Великій Матері лице.
Лице не вміє бути вірним тілу,
надокучає тілу, небожисте,
порушує його врочисту єдність
Її обличчя - випуклий живіт,
посеред нього - сліпий пупок.

Велика Матір не має ступень.
Пощо Великій Матері ті ступні.
Куди ж бо їй потрібно мандрувати.
Пощо вдаватись до дрібничок світу
Куди захотіла, вона вже прийшла
і чигає в робітнях під тужавою шкірою.

Є світ? Ну то й добре.
Прещедрий? Тим ліпше.
Є куди порозбігатись діточкам,
є до чого голови здіймати? Файно.

Навіть коли сплять, існує він,
аж надміру цільний і правдивий?
Завжди, навіть за плечима є?

Це дуже, дуже щиро з його боку.
Велика Матір ледь дві ручки має,
тонкі, на грудях складені ліниво.
Навіщо їм життя благословляти,
навіщо обдаряти вже обдарених!
Єдине, що вони повинні -
допоки небо та земля
триматись про всяк випадок,
якого все одно не станеться.
Покоїтись зигзагом понад сутністю.
Підсміювати з візерунку.


 

 

Wisława Szymborska “fetysz płodności z paleolitu”

Wielka Matka nie ma twarzy.
Na co Wielkiej Matce twarz.
Twarz nie potrafi wiernie należeć do ciała,
twarz się naprzykrza ciału, jest nieboska,
narusza jego uroczystą jedność.
Obliczem Wielkiej Matki jest wypukły brzuch
z ślepym pępkiem pośrodku.

Wielka Matka nie ma stóp.
Na co Wielkiej Matce stopy.
A gdzież to jej wędrować.
A po cóż by miała wchodzić w szczegóły świata
Ona już zaszła tam, gdzie chciała zajść,
i waruje w pracowniach pod napiętą skórą.

Jet świat? No to i dobrze.
Obfity? Tym lepiej.
Mają się dokąd porozbiegać dziatki,
mają ku czemu wznosić głowy? Pięknie.
Tyle go, że istnieje, nawet kiedy śpią,
aż do przesady cały i prawdziwy?
I zawsze, nawet za plecami, jest?

To dużo, bardzo dużo z jego strony.
Wielka Matka dwie rączki ledwie ledwie ma,
dwie cienkie, skrzyżowane leniwie na piersiach.
Po cóż by miały życiu błogosłąwić,
obdarowywać obdarowanego!
Jedyną ich powinnością
jest podczas ziemi i nieba

wytrwać na wszelki wypadek,
który się nigdy nie zdarzy.
Zygzakiem leżeć na treści.
Być prześmiechem ornamentu.
 

 

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.