Планети

"Планети"

Від сотворіння світу, споконвік,

лежать одне до одного впритул,

як завжди, поряд - жінка й чоловік.

 

Він спить, простерши руки,

наче дуб кремезний,

сокира сну його зрубила

а на лиці то гнів, то радість -

з’явиться та щезне,

кольчуга облягає тіло.

Він наче воїн,

і в його крові,

і в кулаках,

і в голосі хрипкому -

відблиск воєн...

 

Примарне сяйво місяця;

крізь морок 

ясніє перламутрова стежинка:

приливами й відливами сформована,

тепленько обіймаючи колінка,

спить жінка.

На галявині.

На хмарці.

На чоловічому плечі.

І сни

напоюють її дрімотне тіло

мов ґрунт дощі.

Спить жінка –

ніжно, безтурботно, розімліло.

 

...В космічнім просторі

кружляють вдвох відвіку

самотні та далекі два світи.

Сатурн кільцем барвистим освітив

долоні їхні –

жінки й чоловіка... 

 

"Планети"

Един до друг лежат -

от сътворението на света наверно-

жената и мъжът.

Той спи, ръце разперил-

тежък, грапав ствол,

с топора на съня посечен.

Минават през лицето му

ту бяс, ту тържество -

той спи със ризница облечен

като войник,

и боят още е в кръвта му,

в юмруците,

във дрезгавия вик...

 

Извира в тъмното

седефена, неясна светлина:

от приливи и отливи заоблена,

с присвити топли колена

жената спи.

Върху ливада.

Върху облак.

Върху ръка на мъж.

Сънят

в тялото притихнало попива

като дъжд.

Жената спи -

отдадено и доверчиво.

 

...В космическият мрак кръжат,

самотни и далечни, две планети.

Сатурновият пръстен леко свети

върху ръцете

на жената и мъжът...

 


                                       

                                         При цитуванні і використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.